Ювелірні терміни, що використовуються в "MIRA крамниця оберегів"

Радимо подивитися наш інформаційний розділ - Часті питання.

Загальні визначення

Середня вага виробу - параметр, який залежить від технічної специфіки ручного способу виробництва і обчислюється для кожної окремої моделі прикраси. Наприклад, що надійшли за деякий час в магазин з майстерні срібних кулонів з талісманом Зірка Ерцгамми найлегша була 4,1 г, а найважча 4,5 г, виходячи з цього ми встановили в описі середній (приблизний) вага 4,3 г. Ціна на виробах зі срібла вказана не за вагу, а за товарну одиницю і не змінюється при коливанні ваги в будь-яку сторону.

Товар у наявності - прикраси, обереги, що знаходяться на складі магазину і які ми відправляємо в день замовлення, або на наступний день.

Срібло

Чисте срібло (проба 999,9) - це м'який метал, який у чистому вигляді, як правило, не застосовується. Виконані з чистого срібла вироби легко деформуються, дряпаються і стираються. Незважаючи на це чисте срібло все ж знаходить своє застосування в ювелірній справі. З чистого срібла виготовляють колекційні, інвестиційні та ювілейні срібні монети. Чисте срібло використовують в якості покриття виробів. Наприклад, чистим сріблом покривають ювелірні вироби з низькопробного срібла.

Стерлінгове срібло (проба 925) - назва сплаву (сухий розчин), в якому 92,5 % чистого срібла і 7,5 % інших металів (лігатура). Чисте срібло дуже м'який матеріал для створення ювелірних прикрас або великих предметів, тому його зазвичай сплавляють з міддю або юввелірною лігатурою, щоб надати міцність та при цьому зберегти пластичність і красу благородного металу. Стерлінгове срібло зберігає майже усі властивості притаманні чистому сріблу та має такий же білий колір.

Столове срібло (проба 800) - сплав срібла, який ідеально підходить для виготовлення столових приладів (ложки, виделки, посуд тощо). Срібло 800 проби містить не менше 80 відсотків чистого срібла і великий вміст міді (20%), тому має жовтуватий відтінок, швидко окислюється на повітрі, володіє високими ливарними властивостями та великою міцністю.

Офіційні атрибути

Іменник – клеймо компанії (літерний код з останньою цифрою поточного року), що виробляє ювелірні вироби. Оновлюється щороку.

Пробірне клеймо - знак, який карбують на прикрасах з золота та срібла або накладають немеханичним методом, наприклад, за допомогою лазера. Такий знак (проба) підтверджує те, що представлене виріб містить зазначений відсоток благородного металу і не є підробкою. Не варто приймати за пробу цифри 925 - це можуть бути просто цифри або вказівка на сріблення. В Україні на основному пробірному клеймі повинно бути зображення Тризуба.

Бірка - документ, який супроводжує ювелірну прикрасу. На етикетці обов'язково мають бути зазначені: офіційна назва фірми або ФОП виробника, його код, можливо адреса виробництва, інформація з головними характеристиками виробу.

Кулони, шнурки, браслети, сережки

Бейл (бунтик, вушко) - так позначають трикутну підвіску, яка скріплює кулон з ланцюжком, шнурком, чокером.

Гайтан - плетений шкіряний шнурок для носіння хрестика чи іншого оберега.

Чокер (в перекладі з англійської - душитель) - шнурок, тасьма, стрічка, намисто з будьяких матеріалів: шкіра, шовк, синтетика, каміння тощо. Чокер - це прикраса, яка максимально близько прилягає до шиї.

Штифт - елемент кріплення у вигляді стрижня, який ставиться в отвори на потрібній деталі або вставці, щоб зафіксувати її.

Швенза - рухомий елемент кріплення сережки (англійська застібка) у вигляді зігнутої планки з отвором для гачка (гарпуна). Часто на швензе розміщують іменник фірми і пробірне клеймо.

Кільця

Верхівка - основна декоративна, прикрашає частину кільця. Складається з оправи (каста) для каменю або різних накладок. Залежно від стилю прикраси верхівка може мати круглу, овальну, багатокутну або іншу форму. Верхівкою також називають комбіновану оправи для каменів.

Каст - це оправа для вставки, є частиною верхівки. Використовується в різних типах виробів: кільця, ложки, підвіски, сережки тощо. Касти бувають різних форм і розмірів, в залежності від передбачуваного для закріпки каменю. Іноді використовують як самостійну прикрасу, звичайно ж, у поєднанні з каменем, заради якого створюється каст.

Шинка – невелика ділянка кільця, обвита навколо пальця. Синонім – обідок. Зворотня сторона обідка, до якої прикріплений камінь, називається вершиною (верхівкою). Шинка кільця виконується як суцільною, так і полою, з різною формою перерізу (круглою, напівкруглою, овальною, прямокутною). Внутрішня сторона шинки завжди гладка. Іноді на неї ставитися пробірне клеймо. З зовнішньої сторони шинка може бути гладкою або з гравірованим малюнком.

Покриття

Чорніння - сутність процесу полягає в нанесенні на задані ділянки виробу легкоплавкого сплаву - черні. В даний час використовується рідко, замінений оксидуванням.
Чернь– назва пов'язана з латинським словом «nigellus», що означає «чорнявий». Являє собою сплав срібла зі свинцем та сіркою. Цим сплавом покриваються вироби з металу, на яких вже нанесено рельєфне зображення. У процесі випалу виріб покривається плівкою, що складається з сірчистого сполуки срібла чорного або темно-сірого кольору. В результаті полірування залишки плівки залишаються тільки поглиблених місцях.

Оксидування срібла — це хімічний процес, в результаті якого метал покривається темно-сірою або чорною плівкою. Далі слідує процес шліфування та полірування, після якого виступаючі елементи вироби набувають блиск і контраст. Використовується для затемнення фону малюнка на прикрасі з метою зробити його більш виразним. Покриття безпечно.

Матування – технологія, при якій шляхом механічної обробки, а також використовуючи хімічні реагенти, поверхню срібла або золота набуває матовість.

Каміння

Фіаніт (від абревіатури ФІАН - Фізичний Інститут Академії Наук, де був розроблений спосіб його отримання) - матеріал, отриманий синтетичним шляхом. Є діоксидом цирконію або гафнію. Фіаніт має високий показник твердості - 8,5. Володіє скляним блиском. Може мати різні кольори. Фіаніт використовується в якості синтетичного імітатора діамантів. Існують інші назви: джеваліт, діамонеск, цирконіт.

Цирконій - блискучий метал сріблясто-сірого кольору, а також - зарубіжний аналог огранованого фіаніту (не плутати з цирконом).

Циркон - природний мінерал. Кольори різні - безбарвний, блакитний, помаранчевий, зелений, коричневий. В масових виробах практично не використовується.
Колір варіює в залежності від змісту домішок: від коричнювато-жовтого до коричневого, сіруватий, червоний, рожевий; іноді безбарвний. Блиск сильний алмазний. Прозорі кристали циркону ювелірної якості червоно-бурого, червонувато-коричневого, рожевого кольору називаються "гіацинт", кристали жовтого кольору називають "жаргон". Прозорі кристали циркону використовуються в ювелірних прикрасах. При прожарюванні циркону отримують яскраво-блакитні камені, що носять назву "старліт".
Досить часто при продажу ювелірних прикрас, особливо у випадку імпортованих ювелірних виробів, словом «циркон» помилково називають синтетичний матеріал з сильним блиском - кубічний діоксид цирконію (фіаніт).

Синтетичні камені - вирощені за допомогою людини аналоги природних мінералів.